Сьогодні пам'ятний день - 22 травня 1861 року відбулось перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева.
47-річний поет помер у Санкт-Петербурзі, там його спочатку і поховали на Смоленському кладовищі. Але і друзі Тараса Григоровича, і численні шанувальники його творчості знали про палке бажання Шевченка бути похованим згідно з його «Заповітом», написаним ще в 1845 році, на рідній землі.
Після того, як п'ятдесят вісім днів прах Шевченка перебував у Петербурзі, його домовину, згідно із Заповітом, за клопотанням Михайла Лазаревського, було перевезено в Україну й перепоховано на Чернечій горі біля Канева. Труну спочатку привезли до Києва, де з небіжчиком могли попрощатися усі охочі (особливо багато було тоді молоді). З Києва 8 (20 травня) 1861 року останки Кобзаря на пароплаві «Кременчук» перевезли до Канева. Дві доби домовина перебувала в Успенському соборі, а 10 (22 травня), після відслуженої в церкві панахиди, прах віднесли на Чернечу гору.
Великому поетові і художнику Тарасові Шевченку в Україні і світі встановлено приблизно 1100 пам'ятників. Загалом це найбільша кількість монументів, встановлених одній особі.
Сучасний пам'ятник Тарасові Шевченку в Тернополі - не перший Кобзареві в місті. Раніше, від 1953 року (або 1952), в Тернополі стояв пам'ятник Шевченку в міському парку (приблизно на місці сучасного пам'ятника С.Бандері). Він був із нетривкого матеріалу і не мав мистецької цінності. Під час реконструкції парку в 1970-х роках був знесений.
На початку березня 1982 року, у сквері біля театру урочисто відкрито новий пам'ятник Тарасові Шевченку (скульптор – Микола Невеселий (1946-2006), архітектор – Станіслав Калашник (1948-2010). Статуя висотою 320 см, виготовлена з бетону й карбована міддю, розміщена на двоступеневому п'єдесталі, заввишки 100 см, із темно-сірого граніту. Пропонуємо вам віртуальну виставку світлин з архіву музею (автор – Ігор Дуда), на яких зафіксовано процес встановлення пам'ятника.
Ольга Ваврик-заступник директора ТОХМ
