18 травня в Україні та світі вшановують пам’ять жертв депортації кримськотатарського народу, яка стала однією з найтрагічніших сторінок історії ХХ сторіччя. За різними оцінками лише у перші роки вигнання внаслідок голоду, масових захворювань, знущань і каторжних робіт в місцях спецпоселень загинуло понад 46% кримських татар. Тільки на початку 1990 рр. почалося масове повернення депортованих у Крим. У 2014 р. Росія окупувала і незаконно анексувала Автономну Республіку Крим, яка є невід’ємною частиною території України, здійснює незаконне переслідування кримських татар в окупованому Криму. Кримські татари потерпають від кримінального переслідування, обмежуються їхні права на свободу поглядів, зборів і пересування. Сьогодні ми підтримуємо кримськотатарський народ у боротьбі за їхні права.
З нагоди Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, ми підготували віртуальну виставку кримських пейзажів з фондів музею «Пам'ять про сонячний Крим», яка нагадає нам про мальовничі краєвиди і казкову природу сонячного півострова.
Кримські пейзажі яскраво відображені у живописі та графіці багатьох художників XX-XXI ст. Серед когорти видатних - Михайло Беркос, український художник грецького походження. В постійній експозиції музею представлений його пейзаж «Крим. Гора Кошка» (1890-і рр). Микола Глущенко, краєвиди якого виконані чистими оптимістичними барвами в імпресіоністичній манері, представлений пейзажами «Старий Гурзуф» (1973) та «Гурзуф» (1974).
В Художньому музеї зберігається 25 етюдів Івана Хворостецького, створених в Криму. Серед сюжетів – море і скелі: «Берег моря» (1952), «Прибій» (1953), «Гора Аю Даг» (сер. 1950) та ін. У цих етюдах присутнє авторське відчуття цінності найменшого куточка землі. Колірні вирішення замальовок досить різноманітні.
У творі Петра Гулина «Крим сонячний» (1977) бачимо закуток затишного двору кримського селища. Художник яскравими живописними засобами передав ритми сучасного життя. Водночас в композиції присутня філософська безкінечність часу і незавершеність розповіді.
Українська художниця Валентина Цвєткова після Астраханського художнього училища, підкорена красою Південного берега Криму, переїхала на постійне місце проживання в Ялту. Кримська природа мала великий вплив на її особистість. «Натюрморт з японською айвою» (1971), в якому зображено квіти айви – своєрідного символу Криму на фоні гірського пейзажу, зачаровує колористичним рішенням і майстерністю виконання.
Акварелі Володимира Киркевича з Феодосії сповнені світла, повітря і спокою. Його твори – «Вечір в горах» (1997), «Коктебельські береги вночі» (1998) - цілі поеми про небо і море.
Ольга Ваврик - заступник директора ТОХМ
