У виставковому залі Художнього музею відкрито виставку реставрованих творів «Врятовані скарби». В експозиції – 20 живописних полотен і три скульптури з фондів музею, які були відновлені художниками-реставраторами.
Музейна реставрація – складний і кропіткий процес збереження артефактів, які через неналежні умови зберігання зазнали забруднення або пошкодження. Реставрація передбачає всебічне наукове дослідження експонату, детальне вивчення технологій і засобів його створення. Лише обережне втручання в авторський матеріал і використання всіх можливих засобів консервації та збереження оригіналу дає можливість повернути експозиційний вигляд навіть дуже пошкодженим творам.
За час діяльності Художнього музею, в різні роки тут працювали сім художників - реставраторів, які повернули до життя 89 предметів станкового живопису та іконопису.
Започаткував реставраційну справу в музеї Діонізій Шолдра, уродженець Тернополя, який повернувся з Нью-Йорку (США) і у 1993-95 рр. був завідувачем реставраційної майстерні. На його рахунку п’ять відновлених картин, одна з яких – В. Маковскій «Портрет старої» (1875) представлена для огляду.
Художники-реставратори Іван Кузик та Олена Карцева відновили вісім картин (п’ять - із фондів музею, три - зі збірки Почаївського історико - художнього музею).
Євгенія Рудюк відреставрувала дві картини: невідомого художника «Портрет молодого чоловіка з пірначем» (ХУІІІ ст.) і Каміли Буковскої «Портрет жінки» (1920-і рр.), які представлені в експозиції виставки
Найбільше реставрованих творів – 48, на рахунку Вікторії Демків, яка з 2003 року працює в музеї. В експозиції виставки - великоформатні картини невідомих авторів «Свята родина в Єрусалимському храмі» (ХУІІІ ст.) та «Батьколюбива римлянка» (ХІХ ст.). Вони колись були окрасою галерей графських маєтків, а сьогодні є надбаннями тернополян і широкого загалу.
Реставратори Юлія Демкович-Скаковська і Тарас Заяць – випускники Львівської Національної академії мистецтв. Їх творчий здобуток – 26 реставрованих творів. Це ікони з храмів Тернопільщини, картини які надійшли з Коропецького палацу графа Бадені.
До кожного експонату додані інформаційні банери, які розповідають про хід і послідовність реставраційних робіт, а також містять фото картини до початку і в процесі реставрації. Такий наочний матеріал дає можливість глядачу поринути в таємничий світ відновлення живопису. Адже часто відвідувачі музею не мають уявлення, який шлях пройшла картина, перш ніж з’явилася в експозиції музею.
В останні роки музей налагодив співпрацю з Львівською філією Національного науково-дослідного реставраційного центру України (завідуючий Тарас Откович). Львівськими реставраторами було проведено ряд реставраційно – консерваційних заходів зі збереження перлини музейної колекції, дерев’яної скульптури невідомого автора «Розп’яття» (Кін. ХУІІ ст.). Пам’ятка була передана музею Митрополитом УАПЦ Мефодієм у 2007 р. Під дією шкідливих факторів: вологи, грибків та шкідників, фігура була суттєво пошкоджена. Законсервована реставраторами скульптура після виставки займе гідне місце у постійній експозиції музею.
Виставка триватиме до 12 березня. Вона буде цікавою всім, хто цікавиться образотворчим мистецтвом, зокрема особливостями його консервації та збереження..
Музейна реставрація – складний і кропіткий процес збереження артефактів, які через неналежні умови зберігання зазнали забруднення або пошкодження. Реставрація передбачає всебічне наукове дослідження експонату, детальне вивчення технологій і засобів його створення. Лише обережне втручання в авторський матеріал і використання всіх можливих засобів консервації та збереження оригіналу дає можливість повернути експозиційний вигляд навіть дуже пошкодженим творам.
За час діяльності Художнього музею, в різні роки тут працювали сім художників - реставраторів, які повернули до життя 89 предметів станкового живопису та іконопису.
Започаткував реставраційну справу в музеї Діонізій Шолдра, уродженець Тернополя, який повернувся з Нью-Йорку (США) і у 1993-95 рр. був завідувачем реставраційної майстерні. На його рахунку п’ять відновлених картин, одна з яких – В. Маковскій «Портрет старої» (1875) представлена для огляду.
Художники-реставратори Іван Кузик та Олена Карцева відновили вісім картин (п’ять - із фондів музею, три - зі збірки Почаївського історико - художнього музею).
Євгенія Рудюк відреставрувала дві картини: невідомого художника «Портрет молодого чоловіка з пірначем» (ХУІІІ ст.) і Каміли Буковскої «Портрет жінки» (1920-і рр.), які представлені в експозиції виставки
Найбільше реставрованих творів – 48, на рахунку Вікторії Демків, яка з 2003 року працює в музеї. В експозиції виставки - великоформатні картини невідомих авторів «Свята родина в Єрусалимському храмі» (ХУІІІ ст.) та «Батьколюбива римлянка» (ХІХ ст.). Вони колись були окрасою галерей графських маєтків, а сьогодні є надбаннями тернополян і широкого загалу.
Реставратори Юлія Демкович-Скаковська і Тарас Заяць – випускники Львівської Національної академії мистецтв. Їх творчий здобуток – 26 реставрованих творів. Це ікони з храмів Тернопільщини, картини які надійшли з Коропецького палацу графа Бадені.
До кожного експонату додані інформаційні банери, які розповідають про хід і послідовність реставраційних робіт, а також містять фото картини до початку і в процесі реставрації. Такий наочний матеріал дає можливість глядачу поринути в таємничий світ відновлення живопису. Адже часто відвідувачі музею не мають уявлення, який шлях пройшла картина, перш ніж з’явилася в експозиції музею.
В останні роки музей налагодив співпрацю з Львівською філією Національного науково-дослідного реставраційного центру України (завідуючий Тарас Откович). Львівськими реставраторами було проведено ряд реставраційно – консерваційних заходів зі збереження перлини музейної колекції, дерев’яної скульптури невідомого автора «Розп’яття» (Кін. ХУІІ ст.). Пам’ятка була передана музею Митрополитом УАПЦ Мефодієм у 2007 р. Під дією шкідливих факторів: вологи, грибків та шкідників, фігура була суттєво пошкоджена. Законсервована реставраторами скульптура після виставки займе гідне місце у постійній експозиції музею.
Виставка триватиме до 12 березня. Вона буде цікавою всім, хто цікавиться образотворчим мистецтвом, зокрема особливостями його консервації та збереження..
Ольга Ваврик – заступник директора музею
 |
 |
 |
 |
 |
