18 лютого у залах Тернопільського обласного художнього музею відбулася презентація фотопроєкту «Оглушлива тиша» — виставки, створеної на основі дослідження Amnesty International Ukraine про порушення прав українських військовополонених та цивільних осіб, які перебувають в російському полоні або утримуються на тимчасово окупованих територіях.
«Оглушлива тиша» — це 11 історій військовополонених та їхніх родин. Через фотографії та свідчення, особисті історії експозиція говорить про те, що часто залишається за межами публічної уваги: ізоляцію, невідомість, очікування і боротьбу за право на правду.
Точна кількість полонених залишається невідомою, ймовірно, тисячі українців — як військових, так і цивільних — нині перебувають у полоні. Десятки тисяч людей мають статус зниклих безвісти за особливих обставин. Частина з них, ймовірно, утримується без офіційного підтвердження з боку росії .
Більшість українських військовополонених утримуються інкомунікадо — без зв’язку із зовнішнім світом. Родини місяцями або роками не отримують підтвердження місцезнаходження чи стану близьких. Відсутність інформації стає окремою формою психологічного тиску.
Задокументовані свідчення вказують на катування, жорстоке поводження та відмову в належній медичній допомозі. Такі дії можуть кваліфікуватися як воєнні злочини та злочини проти людяності.
«Оглушлива тиша» — це не лише про статистику. Це про людей. Про матерів, які чекають дзвінка. Про дітей, які ростуть без батьків. Про дружин і чоловіків, які щодня живуть у стані невідомості.
Виставка у Тернополі є актом солідарності з родинами полонених та зниклих безвісти. Вона нагадує, що за кожною цифрою стоїть людське життя, а мовчання міжнародної спільноти означає продовження страждань.
На вернісажі виступили:
Олександр Хоменко – фотограф та співорганізатор проєкту.
Ігор Гірчак – секретар Тернопільської міської ради.
Анастасія Крисак – організатор акцій на підтримку полонених і зниклих бізвісти.
Ми запрошуємо відвідувачів не лише побачити ці історії, а й почути їх серцем — і не дозволити тиші залишатися оглушливою.
Ольга Ваврик, заступник директора ТОХМ
Фото – Вікторія Піщев.
«Оглушлива тиша» — це 11 історій військовополонених та їхніх родин. Через фотографії та свідчення, особисті історії експозиція говорить про те, що часто залишається за межами публічної уваги: ізоляцію, невідомість, очікування і боротьбу за право на правду.
Точна кількість полонених залишається невідомою, ймовірно, тисячі українців — як військових, так і цивільних — нині перебувають у полоні. Десятки тисяч людей мають статус зниклих безвісти за особливих обставин. Частина з них, ймовірно, утримується без офіційного підтвердження з боку росії .
Більшість українських військовополонених утримуються інкомунікадо — без зв’язку із зовнішнім світом. Родини місяцями або роками не отримують підтвердження місцезнаходження чи стану близьких. Відсутність інформації стає окремою формою психологічного тиску.
Задокументовані свідчення вказують на катування, жорстоке поводження та відмову в належній медичній допомозі. Такі дії можуть кваліфікуватися як воєнні злочини та злочини проти людяності.
«Оглушлива тиша» — це не лише про статистику. Це про людей. Про матерів, які чекають дзвінка. Про дітей, які ростуть без батьків. Про дружин і чоловіків, які щодня живуть у стані невідомості.
Виставка у Тернополі є актом солідарності з родинами полонених та зниклих безвісти. Вона нагадує, що за кожною цифрою стоїть людське життя, а мовчання міжнародної спільноти означає продовження страждань.
На вернісажі виступили:
Олександр Хоменко – фотограф та співорганізатор проєкту.
Ігор Гірчак – секретар Тернопільської міської ради.
Анастасія Крисак – організатор акцій на підтримку полонених і зниклих бізвісти.
Ми запрошуємо відвідувачів не лише побачити ці історії, а й почути їх серцем — і не дозволити тиші залишатися оглушливою.
Ольга Ваврик, заступник директора ТОХМ
Фото – Вікторія Піщев.
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
