14 жовтня, у день Покрови Пресвятої Богородиці разом з Днем Українського козацтва відзначаємо День захисника України. В цей день вшановуємо всіх тих, хто присвятив своє життя боротьбі за Незалежність України: видатних діячів українського державотворення, воїнів УПА, учасників Революції Гідності, героїв російсько-української війни на Сході України.
З цієї нагоди в Художньому музеї відкрито виставку репродукцій творів Ніла ХАСЕВИЧА (1905-1952) – талановитого художника-графіка і воїна УПА.
Він був успішним художником, випускником Варшавської Академії Красних Мистецтв(1935) і міг жити богемним життям, виставляючи свої твори в престижних галереях Європи і Північної Америки (як це робив у 1936-39 рр.). Проте став мистцем-повстанцем, обравши криївку з друкарським верстатом. Своєю багаторічною працею у лавах УПА, Н.Хасевич візуалізував образ українських повстанців, залишивши нащадкам галерею портретів лісових хлопців. В його доробку: серія агіток «Українського повстанського руху», бофони – повстанські гроші добровільної позики населення на бойовий фонд УПА, проекти нагород УПА.
Зброєю Хасевича були олівець і різець, папір і дерево. І хоч він не очолював збройних формувань, не керував бойовими групами і операціями, його дуже шанували в УПА, максимально оберігали і навіть наполягали на відході на Захід, але він відмовився. "...Я не можу битися зброєю. Але я б'юся різцем і долотом. Я каліка, б'юся в той час, коли багато сильних і здорових людей в світі навіть не вірять, що така боротьба взагалі можлива... Я хочу, аби світ знав, що визвольна боротьба триває, що українці б'ються " казав Ніл Хасевич.
Коли Хасевичу було 14 років в його житті сталася трагічна подія - на залізничному переїзді підвода, на якій він з мамою їхали до гімназії, потрапила під поїзд. Матір загинула, а син, втративши ліву ногу, на все життя залишився калікою. Вміючи вирізати з дерева, сам виготовив собі протез і вперто йшов до мети - одержати освіту. По завершенні навчання у Варшавській АМ, його роботи експонувалися на 35-ти виставках (у Львові, Берліні, Празі, Чикаго, Лос-Анджелесі). Художник був нагороджений багатьма міжнародними дипломами і престижними нагородами: у 1931 р. його полотно "Прання" відзначене премією "Ватикан", у 1932 р. за портрет гетьмана Мазепи одержав диплом Варшавської академії.
У 1942 р. Н.Хасевич, перебуваючи на Волині, вступив до лав УПА. Серед повстанців мав псевдо "Бей-Зот", "Старий", "Джміль", "Рибалка".
За особливий внесок у визвольний рух самого Ніла Хасевича було нагороджено "Срібним Хрестом Заслуги" та медаллю "За боротьбу в особливо важких умовах". Оприлюднення його підпільних творів на Заході стало смертельним вироком для митця. У 1951 р. роботи Хасевича потрапили до делегатів Генеральної Асамблеї ООН та іноземних дипломатів і були надруковані в альбомі "Графіка в бункерах УПА". Це остаточно довело до шалу радянське керівництво. За розпорядженням з Москви для розшуку Хасевича було створено спеціальну оперативну групу.
Зрадники допомогли відшукати криївку, але живим Н. Хасевич не здався - застрелився з особистої зброї разом із двома своїми охоронцями, спаливши перед тим усі важливі документи. Могили мистця, який загинув 4 березня 1952 року і досі не знайдено. Залишилася для нащадків лише частина його робіт, які роками зберігалися в архівах КДБ, а зараз доступні широкому глядачу.
В постійній експозиції Художнього музею представлено довоєнний дереворит Н.Хасевича «Дівчина з кошиком». 1936 р. У архівному фонді зберігаються репродукції творів на повстанську тематику, які представлені на виставці «Ніл Хасевич – художник і воїн УПА».
Підготувала Ольга Ваврик – заступник директора ТОХМ.
З цієї нагоди в Художньому музеї відкрито виставку репродукцій творів Ніла ХАСЕВИЧА (1905-1952) – талановитого художника-графіка і воїна УПА.
Він був успішним художником, випускником Варшавської Академії Красних Мистецтв(1935) і міг жити богемним життям, виставляючи свої твори в престижних галереях Європи і Північної Америки (як це робив у 1936-39 рр.). Проте став мистцем-повстанцем, обравши криївку з друкарським верстатом. Своєю багаторічною працею у лавах УПА, Н.Хасевич візуалізував образ українських повстанців, залишивши нащадкам галерею портретів лісових хлопців. В його доробку: серія агіток «Українського повстанського руху», бофони – повстанські гроші добровільної позики населення на бойовий фонд УПА, проекти нагород УПА.
Зброєю Хасевича були олівець і різець, папір і дерево. І хоч він не очолював збройних формувань, не керував бойовими групами і операціями, його дуже шанували в УПА, максимально оберігали і навіть наполягали на відході на Захід, але він відмовився. "...Я не можу битися зброєю. Але я б'юся різцем і долотом. Я каліка, б'юся в той час, коли багато сильних і здорових людей в світі навіть не вірять, що така боротьба взагалі можлива... Я хочу, аби світ знав, що визвольна боротьба триває, що українці б'ються " казав Ніл Хасевич.
Коли Хасевичу було 14 років в його житті сталася трагічна подія - на залізничному переїзді підвода, на якій він з мамою їхали до гімназії, потрапила під поїзд. Матір загинула, а син, втративши ліву ногу, на все життя залишився калікою. Вміючи вирізати з дерева, сам виготовив собі протез і вперто йшов до мети - одержати освіту. По завершенні навчання у Варшавській АМ, його роботи експонувалися на 35-ти виставках (у Львові, Берліні, Празі, Чикаго, Лос-Анджелесі). Художник був нагороджений багатьма міжнародними дипломами і престижними нагородами: у 1931 р. його полотно "Прання" відзначене премією "Ватикан", у 1932 р. за портрет гетьмана Мазепи одержав диплом Варшавської академії.
У 1942 р. Н.Хасевич, перебуваючи на Волині, вступив до лав УПА. Серед повстанців мав псевдо "Бей-Зот", "Старий", "Джміль", "Рибалка".
За особливий внесок у визвольний рух самого Ніла Хасевича було нагороджено "Срібним Хрестом Заслуги" та медаллю "За боротьбу в особливо важких умовах". Оприлюднення його підпільних творів на Заході стало смертельним вироком для митця. У 1951 р. роботи Хасевича потрапили до делегатів Генеральної Асамблеї ООН та іноземних дипломатів і були надруковані в альбомі "Графіка в бункерах УПА". Це остаточно довело до шалу радянське керівництво. За розпорядженням з Москви для розшуку Хасевича було створено спеціальну оперативну групу.
Зрадники допомогли відшукати криївку, але живим Н. Хасевич не здався - застрелився з особистої зброї разом із двома своїми охоронцями, спаливши перед тим усі важливі документи. Могили мистця, який загинув 4 березня 1952 року і досі не знайдено. Залишилася для нащадків лише частина його робіт, які роками зберігалися в архівах КДБ, а зараз доступні широкому глядачу.
В постійній експозиції Художнього музею представлено довоєнний дереворит Н.Хасевича «Дівчина з кошиком». 1936 р. У архівному фонді зберігаються репродукції творів на повстанську тематику, які представлені на виставці «Ніл Хасевич – художник і воїн УПА».
Підготувала Ольга Ваврик – заступник директора ТОХМ.
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
