У Виставковій залі Художнього музею відкрито виставку емалей Олексія Коваля з Києва, який представив 30 творів із різних років та кількох серій.
Олексій Коваль народився 16 жовтня 1977 р. у Києві. У 1996 р. закінчив Республіканську художню школу імені Т. Г. Шевченка (клас живопису).В 1996 - 2002 рр. навчався в Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури (факультет живопису, майстерня Василя Забашти). З 2000 р. працює у галузі монументального мистецтва: фрески, мозаїки, ескізи вітражів. Співпрацював з українськими та закордонними архітекторами: С. Миргородським, Ю. Остапенко, В. Завгороднім, К. Любек, М. Бізатті. У 2006 - 09 рр. навчався техніці гарячої емалі в майстерні І. Кириченка та вивчав особливості техніки в приватних майстернях у Китаї, Індії, країнах Європи. Після першої подорожі до Індії у 2008р. почав працювати в техніці гарячої емалі.
Техніка гарячої емалі виникла ще за часів Стародавнього Єгипту і застосовувалася для оздоблення ювелірних прикрас як альтернатива коштовного каміння. Згодом вона розвинулася у Стародавній Греції та Візантії, Скіфії і Київській Русі, французькому Ліможі доби Середньовіччя та в Західній Європі доби Модерну. Лише з початком ХХ ст. гаряча емаль розпочала свій поступ як станкова техніка.
У роботі з емаллю О. Коваль застосовує мідні дошки з попередньо протравленим заглибленим рельєфом, який згодом заповнює емалями різних кольорів і відтінків, та випалює при температурі близько +700 С. Саме ця техніка з її насиченими і яскравими барвами, блиском і розкішшю дала змогу мистцеві якнайповніше відобразити у творчості свої враження від побаченого у подорожах. Художник створив серії «Індія. Портрети» (2008-13), «Тисяча і одна ніч» (2010-14), «Ляльки» (початок 2013).
З останньої на виставці представлено твори «Генерал-лахмітник», «Ангел-Демон», «Стражі воріт», «Морський цар». Кожен персонаж-маскарон має власну історію або є героєм міфу. У кожної «ляльки » - обличчя і руки відлиті з бронзи. Металеві деталі, придбані на антикварних ринках, скульптурні елементи, протравлений на міді рисунок, кольорові фактури емалі, все це - ретельно продуманий художником образ.
Важливими акцентами експозиції є твори з української серії із портретами сучасників у національному вбранні «Даринка» і «Зустріч» (2015). Мета автора – показати красу народного вбрання, яке є важливою частиною побуту й обрядовості. В цьому напрямку митець працює в техніці емалі і кольорового офорту («Українські весільні портрети»).
«Мала українська серія» - композиції з фотографіями, зробленими до 1921 року, оздоблені емалевими орнаментами. В них автор дає нове життя старим світлинам.
Серед представлених творів є квіткові панно «Лілеї в тіні дерев» (2017), «Музика ірисів», натюрморт «Фрукти, солодощі і вино» (2014). Вони великі за розмірами, тяжіють до монументальності. Внаслідок постійного пошуку і експериментів, вдосконалюючи набуті знання і вміння Олексій Коваль виробив свою власну неповторну «живописну» манеру використання гарячої емалі.
Емаль – надзвичайно складна техніка, яка вимагає від автора терпеливості і надзвичайної працьовитості. Від задуму твору до його завершення проходить від кількох місяців до року. «…Слід дійсно створювати велике мистецтво» - девіз Олексія Коваля, який веде його по життю.
Відвідувачі виставки зможуть дізнатися про історію техніки емалювання з інформаційних стендів, представлених в експозиції, ознайомитися з літературою про українських мистців - емальєрів – О.Кульчицьку, Я.Музику, М.Дольницьку, О.Бородая. Пізнавальним буде ознайомлення з матеріалами та інструментами, які О.Коваль використовує у роботі.
Виставка діятиме до 25 лютого 2018 року.
Ольга Ваврик – заступник директора
з науково-просвітньої роботи
Фото – Михайла Урбанського
Олексій Коваль народився 16 жовтня 1977 р. у Києві. У 1996 р. закінчив Республіканську художню школу імені Т. Г. Шевченка (клас живопису).В 1996 - 2002 рр. навчався в Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури (факультет живопису, майстерня Василя Забашти). З 2000 р. працює у галузі монументального мистецтва: фрески, мозаїки, ескізи вітражів. Співпрацював з українськими та закордонними архітекторами: С. Миргородським, Ю. Остапенко, В. Завгороднім, К. Любек, М. Бізатті. У 2006 - 09 рр. навчався техніці гарячої емалі в майстерні І. Кириченка та вивчав особливості техніки в приватних майстернях у Китаї, Індії, країнах Європи. Після першої подорожі до Індії у 2008р. почав працювати в техніці гарячої емалі.
Техніка гарячої емалі виникла ще за часів Стародавнього Єгипту і застосовувалася для оздоблення ювелірних прикрас як альтернатива коштовного каміння. Згодом вона розвинулася у Стародавній Греції та Візантії, Скіфії і Київській Русі, французькому Ліможі доби Середньовіччя та в Західній Європі доби Модерну. Лише з початком ХХ ст. гаряча емаль розпочала свій поступ як станкова техніка.
У роботі з емаллю О. Коваль застосовує мідні дошки з попередньо протравленим заглибленим рельєфом, який згодом заповнює емалями різних кольорів і відтінків, та випалює при температурі близько +700 С. Саме ця техніка з її насиченими і яскравими барвами, блиском і розкішшю дала змогу мистцеві якнайповніше відобразити у творчості свої враження від побаченого у подорожах. Художник створив серії «Індія. Портрети» (2008-13), «Тисяча і одна ніч» (2010-14), «Ляльки» (початок 2013).
З останньої на виставці представлено твори «Генерал-лахмітник», «Ангел-Демон», «Стражі воріт», «Морський цар». Кожен персонаж-маскарон має власну історію або є героєм міфу. У кожної «ляльки » - обличчя і руки відлиті з бронзи. Металеві деталі, придбані на антикварних ринках, скульптурні елементи, протравлений на міді рисунок, кольорові фактури емалі, все це - ретельно продуманий художником образ.
Важливими акцентами експозиції є твори з української серії із портретами сучасників у національному вбранні «Даринка» і «Зустріч» (2015). Мета автора – показати красу народного вбрання, яке є важливою частиною побуту й обрядовості. В цьому напрямку митець працює в техніці емалі і кольорового офорту («Українські весільні портрети»).
«Мала українська серія» - композиції з фотографіями, зробленими до 1921 року, оздоблені емалевими орнаментами. В них автор дає нове життя старим світлинам.
Серед представлених творів є квіткові панно «Лілеї в тіні дерев» (2017), «Музика ірисів», натюрморт «Фрукти, солодощі і вино» (2014). Вони великі за розмірами, тяжіють до монументальності. Внаслідок постійного пошуку і експериментів, вдосконалюючи набуті знання і вміння Олексій Коваль виробив свою власну неповторну «живописну» манеру використання гарячої емалі.
Емаль – надзвичайно складна техніка, яка вимагає від автора терпеливості і надзвичайної працьовитості. Від задуму твору до його завершення проходить від кількох місяців до року. «…Слід дійсно створювати велике мистецтво» - девіз Олексія Коваля, який веде його по життю.
Відвідувачі виставки зможуть дізнатися про історію техніки емалювання з інформаційних стендів, представлених в експозиції, ознайомитися з літературою про українських мистців - емальєрів – О.Кульчицьку, Я.Музику, М.Дольницьку, О.Бородая. Пізнавальним буде ознайомлення з матеріалами та інструментами, які О.Коваль використовує у роботі.
Виставка діятиме до 25 лютого 2018 року.
Ольга Ваврик – заступник директора
з науково-просвітньої роботи
Фото – Михайла Урбанського
 |
 |
 |
 |
 |
